1 Горе кривавому місту! Воно сповнене брехні та грабунку — здобичі немає кінця. 2 Шум батога, шум стукоту коліс, скакання коней і стрибки колісниць, 3 вершник, що наступає, і блискучий меч, виблискуючий спис, і безліч убитих, і велика купа трупів, і немає кінця тілам. Вони спотикаються на їхніх тілах 4 через численність блуду звабливої блудниці, володарки чаклунства, що продає народи своїм блудом, а сімʼї — своїм чаклунством. 5 «Ось Я проти тебе», — говорить ГОСПОДЬ Військ, — «і Я підніму твої спідниці над твоїм обличчям. Я покажу народам твою наготу, і царствам твій сором. 6 Я кину гидкий бруд на тебе, і зроблю тебе мерзенною, і зроблю тебе видовищем. 7 І станеться, що всі, хто дивиться на тебе, втечуть від тебе і скажуть: “Ніневія спустошена! Хто буде плакати за нею?” Де Я шукатиму утішителів для тебе?»

8 Чи ти краща за Но-Амон,*або, Фіви що була серед річок,†або, Нілу що мала води коло себе, і мур її був морем, і стіна її була з моря? 9 Куш і Єгипет були її безмежною силою. Пут і Лівія були її помічниками. 10 Проте її повели. Вона пішла в полон. Її малих дітей порозбивали на шматки на чолі всіх вулиць, і кинули жереб на її знатних чоловіків, а всіх її великих чоловіків закували в кайдани. 11 Ти теж будеш напоєна. Ти будеш схована. Ти теж будеш шукати твердині через ворога. 12 Всі твої фортеці будуть подібні до фігових дерев з першостиглими плодами. Якщо їх потрясти, вони падають до рота того, хто їсть. 13 Ось твоє військо серед тебе — жінки. Ворота твоєї землі відчинені навстіж ворогам твоїм. Вогонь пожер твої грати.

14 Черпай воду для облоги. Зміцни свої фортеці. Іди в глину і топчи розчин. Зроби піч для цегли міцною. 15 Там вогонь охопить тебе. Меч відрубає тебе. Він поглине тебе, як коника. Плодись, як коники. Множся, як сарана. 16 Ти збільшила своїх купців більше, ніж зірок на небі. Коник роздягається і тікає. 17 Твоя сторожа подібна до сарани, а твої урядовці — до зграй сарани, що осідають на стінах у холодний день, а коли зʼявляється сонце, тікають геть, і місце, де вони є, невідоме.

18 Твої пастухи дрімають, царю Ассирійський. Твої вельможі лежать. Твої люди розсіяні по горах, і немає кому їх зібрати. 19 Немає зцілення твоєї рани, бо твоє поранення смертельне. Всі, хто чує звістку про тебе, плещуть у долоні над тобою, бо хто не відчув твоєї нескінченної жорстокості?