2
Тоді Йона молився до ГОСПОДА, свого Бога, з живота рибʼячого. Він сказав:
«Я кликав до ГОСПОДА через свою скорботу.
Він відповів мені.
З нутра Шеолу*Шеол — це місце мертвих. я кричав.
Ти почув мій голос.
Бо Ти кинув мене в глибину,
в серце морів.
Потоп був навколо мене.
Всі Твої хвилі і Твої вали пройшли наді мною.
Я сказав: “Я був вигнаний від Твоїх очей;
але я знову погляну на Твій святий храм.”
Води оточували мене,
аж до душі.
Глибина була навколо мене.
Водорості обвивали мою голову.
Я спустився до низин гір.
Земля зачинила мене назавжди;
але Ти підняв життя моє з ями, ГОСПОДИ, Боже мій.
 
Коли душа моя знемагала в мені, я згадував ГОСПОДА.
Молитва моя прийшла до Тебе, до Твого святого храму.
Хто шанує марних ідолів, той покидає власне милосердя.
Але я принесу Тобі жертву з голосом подяки.
Я виконаю те, що обіцяв.
Спасіння належить ГОСПОДЕВІ.»
10 Тоді ГОСПОДЬ промовив до риби, і вона виплюнула Йону на сушу.

*2:2 Шеол — це місце мертвих.