Йона.
2.
Тоді Йона молився до ГОСПОДА, свого Бога, з живота рибʼячого. 
Він сказав: «Я кликав до ГОСПОДА через свою скорботу. Він відповів мені. З нутра Шеолу я кричав. Ти почув мій голос. 
Бо Ти кинув мене в глибину, в серце морів. Потоп був навколо мене. Всі Твої хвилі і Твої вали пройшли наді мною. 
Я сказав: “Я був вигнаний від Твоїх очей; але я знову погляну на Твій святий храм.” 
Води оточували мене, аж до душі. Глибина була навколо мене. Водорості обвивали мою голову. 
Я спустився до низин гір. Земля зачинила мене назавжди; але Ти підняв життя моє з ями, ГОСПОДИ, Боже мій. 
Коли душа моя знемагала в мені, я згадував ГОСПОДА. Молитва моя прийшла до Тебе, до Твого святого храму. 
Хто шанує марних ідолів, той покидає власне милосердя. 
Але я принесу Тобі жертву з голосом подяки. Я виконаю те, що обіцяв. Спасіння належить ГОСПОДЕВІ.» 
Тоді ГОСПОДЬ промовив до риби, і вона виплюнула Йону на сушу.