Прислівʼя. 22. Добре ймя лїпше над велике багацтво, й добра слава дорожша над золото й срібло. Богач і бідний стрічаються все з собою; того й сього создав Господь однако. Заздалегідь біди розумний стережеться, простак іде собі байдужен, і бідує. За покорою йде страх Господень, багацтво й честь і життє. Тернина та сїлки лукавому по стежцї, а хто береже душу, держись од них далеко. Настав на добру путь малого, — а й старим він не зверне з неї. Над злиденним багач панує, хто в кого у довгу, в того він в неволї. Хто посїє неправду, буде жати біду, й палиця гнїву його зникне. Милосердний буде благословенний, бо спомагає вбогого хлїбом своїм. Прожени геть зрадливого, а пійде з ним незгода, й зникнуть сварня й бійка. Хто серцем чистий, в того й уста щирі; тому й сам царь другом. Очі Господнї мають знаннє всього, а слова проступника він в нїщо обертає. Лїнивий каже: „Он лев на улицї! серед майдану вбють мене!‟ Блудничині уста — глибока яма, той впаде туди, на кого Господь прогнїваєсь. Дурнота впилась молодикові в серце, та навчаюча лозина прожене її від його. Хто кривдить убогого, щоб умножити своє багацтво, той віддасть ще багатшому, й збіднїє. Прихили ухо твоє до слів премудрого, й оберни серце твоє до знання мого; Бо втїха тобі буде, коли ховати меш їх в серцї в тебе, та коли вони будуть і в устах твоїх. Про те, щоб уповав на Господа, я оце й навчаю тебе, а ти міркуй собі. Чи я ж бо не писав тобі нераз — подаючи ради й науки, Щоб навчити тебе слів чистої правди, щоб умів переказати слова правди тим, що тебе (по неї) послали? Не граб убогого за те, що він убогий, і не тїсни злиденного в воротах, — Господь бо в справі їх вступиться за ними, і вирве у грабителїв душі їх. З гнївливим не дружись, і з сердитим не кумайсь, Щоб не привик і сам їх стежками ходити та й не надїв петлї на душу свою. Так не чини, як ті що ручаться, і чужі довги беруть на себе; Бо, як не буде чим у тебе заплатити, то про що доводити себе до того, щоб забрали постїль твою з під тебе? Не пересувай межі давнезної, що провели батьки твої. Бачив ти коли чоловіка зручного в справах своїх? Такий буде перед царями стояти, а не простим служити.