Псалми.
19.
Проводиреві хора: Псальма Давидова. Небеса являють славу Божу, і простір звіщає про дїла рук його. 
День дневі сповіщає про них, і одна ніч дає вістку другій. 
Нї се мова, нї се слово, але чути їх голос. 
Цїла земля сьвідчить про них; аж до краю вселенної слова їх, він зробив їх наметом сонця. 
І воно, як жених, що виходить з комнати, воно радїє оббігти свого круга. 
Від краю небес свій вихід зачинає, і кругобігом до кінця їх доходить, і нїщо не сховається перед жаром його. 
Закон Господнїй звершений, душу оживляє; сьвідоцтво Господнє вірне простоту навчає. 
Велїння Господнї праві, серце звеселяють; заповідь Господня пресьвітла, очі просьвіщає. 
Страх Господень чистий, вічно пробуває. Присуди Господнї правдиві, всї справедливі. 
Вони дорожші над золото і над щире золото, і солодші над мід і патоку. 
І слузї твому вони в науку; хто держить їх, тому буде велика нагорода. 
Провини — хто їх вбачає? Від гріхів тайних очисти мене! 
І від гордих бережи мене; не допусти, щоб взяли верх надо мною. Тодї не буде менї догани, буду чистий від тяжкого переступу. 
Слова уст моїх і думки серця мого нехай будуть до вподоби тобі, Господи, моя скеле, й спасителю мій!