Псалми.
2.
Чому лютують народи, і замишляють марну справу? 
Царі земні виступають, а володарі радяться між собою, проти ГОСПОДА та проти Помазаника Його, кажучи: 
«Розірвімо їхні пута, і відкиньмо від себе кайдани їхні.» 
Той, хто сидить на небі, буде сміятися. Господь виставить їх на посміховисько. 
Тоді Він заговорить до них у гніві Своєму і налякає їх у Своїй люті: 
«Та Я поставив Царя Мого на святому Моєму пагорбі Сіоні.» 
Я розповім про постанову: ГОСПОДЬ сказав Мені: «Ти Мій Син. Сьогодні Я став Твоїм Отцем. 
Проси у Мене, і Я дам народи в спадщину Тобі, крайні кінці землі на володіння Тобі. 
Залізним жезлом розтрощиш Ти їх. Ти розібʼєш їх на шматки, як посудину гончара.» 
Тож будьте мудрі, царі! Навчіться, судді земні! 
Служіть ГОСПОДЕВІ зі страхом і радійте з трепетом. 
Віддайте щиру шану Синові, щоб Він не розгнівався, і ви не загинули в дорозі, бо гнів Його незабаром запалає. Блаженні всі ті, хто знайде притулок у Ньому.