Йова.
26.
І відказав Йов і рече: 
Ой, як же ти поміг менї, безсильному, як піддержав руку слабому! 
Що ж то за раду подав єси немудрому, й як основно вияснив річ! 
Кому говорив ти оті слова, і чий дух промовив із тебе? 
Рефаїми дрожать під водами й все, що в них животїє. 
Нага перед ним безодня, й не закритий Аваддон. 
Північний вітер розпускає він в порожню (воздушну), повісив землю нї на чім. 
Він завязав води в хмарах своїх, і хмари не розсїдаються від них. 
Він укрив престол свій кругом, розпростерши над ним облак свій. 
Він обвів круг гряничний водами аж до гряниць між сьвітлом і тьмою. 
Стовпи небес тремтять і лякаються від погрози його. 
Силою своєю розбурхує він море, й розумом своїм гнуздає буту його. 
Дух його прикрасив небо, рука його утворила бистрого скорпіона. 
Се ж тілько частинки дїл його, й як то ще не багато чували ми про його! А хто ж би зміг зрозуміти всю велич могучостї його?