Приповісток.
12.
Хто любить науку, той любить знаннє, хто ж гнївен за докір, той безрозумен. 
Добрящий знайде в Господа ласку, а чоловіка підступного він осудить. 
Не скріпить себе чоловік безбожеством, а корінь праведних не схитнеться. 
Жена честивая — вінець чоловікові, ледача ж — мов та гниль у костях його. 
Думки у праведних — про те, що правда, а задуми безбожних — зрада. 
Безбожних слова — укладаннє засїдок, щоб кров пролити, уста ж праведних — щоб рятувати їх. 
Доторкнись, нещастє безбожних — а вже й нема їх, а дім праведних стоїть. 
О скілько розумний чоловік, хвалять його, а переворотний серцем буде в погордї. 
Лучше бути собі простим і заробляти на себе, нїж величати себе знатним, а не мати хлїба. 
Праведний журиться й про життє скотини своєї, серце ж безбожних жорстоке. 
Хто поле своє порає, той має достаток хлїба, хто ж гає марно час, той розуму не має. 
Безбожний надиться на зло, немов полює, та корінь праведних держиться твердо. 
Безбожний замотується в слова уст своїх; та праведник вийде з біди. 
Із плодів уст своїх насичуєсь чоловік добром, і по вчинках рук його — нагорода йому. 
Дурному шлях його здається простим, розумен же той, хто слухає поради. 
Дурний досадує й зараз признається, розумний же мовчки скриває зневагу. 
Хто говорить (на судї) те, що, знає, той говорить правду, у сьвідка же льживого — омана. 
Инший пустослов ранить язиком, мов мечем, язик же мудрий — загоює. 
Уста правдомовні во віки пробувають, а язик ложний — на хвилину. 
Омана — в серцї в тих, що лихо замишляють; а радость у тих, хто мир совітує. 
Праведному біди нїякої не буде, а в беззаконників нещастя буде повно. 
Гидота в Господа уста, що лож сплїтають, хто ж правду говорить, йому благоугоден. 
Розсудливий чоловік ховає мовчки знаннє, дурного ж серце виголошує дурноту. 
Трудящого рука доробиться пановання, а лїнива буде підданою. 
Туга в серцї придавлює людину, та слово приязне її розвеселяє. 
Праведний показує ближньому свойму дорогу, а дорога безбожних веде його на манівцї. 
Лїнивому свого влову не жарити, а добро людини роботящої має велику цїну. 
На дорозї правди — життє, й нема на її стежцї смертї.