Йова.
20.
Озвався ж Зофар із Нааму та й каже: 
Роздумування мої спонукують мене, відказати, й оце я поспішаю виявити їх: 
Докір, осоромляючий мене, я вислухав, та дух розуму мого відповість за мене. 
Чи ти не знаєш, що од віків, — з того часу, як постав чоловік на землї, — 
Веселощі беззаконних коротко тревають, а радість потайного грішника хвилева? 
Хоч би під небо зросла його велич, й голова його аж до хмар сягала, — 
То він пропаде, як гній його, на віки; хто його бачив, питати ме: де він? 
Зникне він, неначе сон, і не знайдуть його; нїби ночная мара, він щезне. 
Око, що вбачало його, не побачить його нїколи, й не взрить його вже більше місце його. 
Дїти його будуть у старцїв ласки шукати, й руки його повернуть усе, в кого він що пограбив. 
Костї його ляжуть з ним у порох із усїма гріхами молодостї його. 
Коли зло солодким буде йому в ротї його, й він держати ме його під язиком своїм, 
Берегти ме, й не викине, а хоронити ме його в устах своїх, — 
То їжа та в його животї візьметься гадючою жовчю в йому. 
Добро, що пожер, мусить він виблювати: Бог вирве все з живота його. 
Яд він гадючий всисає, так од гадюки й згине. 
Не бачити йому річок, рік текучих молоком та медом! 
Верне все трудом набуте, проглинути не зможе; по мірі набутків його буде й заплата його, й він не натїшиться. 
Він бо тїснив, одправляв убогих; видирав домівки, що їх не будував; 
Не знало наситку черево його, й не щадив він нїчого в захланностї своїй. 
Нїчо не спаслося від прожорства його, зате ж і не вдержиться щастє його. 
В повнотї достатків буде тїсно йому; всї руки покривдованих піднімуться на його. 
Коли буде в його чим наситити живіт свій, пошле Бог жар гнїву свого й спустить дощем болї в тїло його. 
Ухилиться він од зброї залїзної, — прошиє його лук мідяний. 
Схоче вийняти стрілу, а вона вийде з тїла — вийде, блисне крізь жовч його; страх смертний прийде на його! 
Вся темнота скрита в нутрі в його; його пожирати ме огонь, нїким не роздуваний; нещастє постигне й все те, що зістане в наметї його. 
Небо відкриє провину його, й земля встане проти його. 
Щезне добуток дому його, все розпливеться в день гнїву його (Божого). 
Се частка від Бога чоловікові беззаконному, й пай, визначений йому Вседержителем!