Ездри.
10.
Коли Ездра так молився й сповідався, плачучи й припадаючи ниць перед домом Божим, зійшлась до його дуже велика громада Ізрайлитян, чоловіків і жінок та дїтей, бо й народ дуже плакав. 
І промовив Шеханїя Ехіїленко, з синів Еламових, і сказав до Ездри: Ми провинились перед Богом нашим, що побрали за себе чужороднїх жінок у народів краєвих, але ще є надїя для Ізраїля в сьому дїлї; 
Постановім тепер завіт з Богом нашим, що за радою мого добродїя й тих, що шанують заповідї Бога нашого, ми відпустимо всїх жінок і дїтей, нарождених із них, щоб було по закону! 
Встань, бо се до тебе належить, а ми з тобою. Успокійся й роби! 
І встав Ездра й звелїв старшинам над сьвященниками, з левітами й всїм Ізраїлем поклястись, що вони так зроблять. І вони поклялись. 
І встав Ездра й пійшов від дому Божого в господу Йоханана Еліяшивенка, й прийшов туди. Не їв він хлїба й не пив води, бо впав в тугу через провину переселенцїв. 
І оповістили по Юдеї й по Ерусалимі всїм бувшим в полонї, щоб зібрались в Ерусалим, 
А хто б не прийшов через три днї, то присудом старшин та начальників буде наложений проклін на все майно його, а він сам буде вилучений від громади бранцїв. 
І зібрались за три днї в Ерусалим усї осадники Юдеї та землї Беняминової. А було се девятого місяця, двайцятого дня місяця. І седїв увесь народ на майданї коло дому Божого, й дрожав так задля сієї справи як і від дощу. 
І встав сьвященник Ездра й промовив до їх: Ви провинились, побравши собі жінок чужоплемінних, і через те збільшили провину Ізраїля. 
Так покайтесь тепер перед Господом, Богом батьків ваших, і вволїть його волю, й відлучітесь від народів краєвих і від чужороднїх жінок. 
І відповів увесь збір і сказав голосно: Як ти сказав, так і зробимо. 
Але народу багато, й пора дощова та годї стояти на улицї. Та й сього дїла не на один день і не на два, бо нас багато нагрішило в сьому дїлї. 
Нехай наші старшини заступлять місце усієї громади, й усї в наших містах, що взяли за себе чужороднїх жінок, нехай приходять сюди в призначений час, а з ними старшини з кожного міста й суддї його, доки не відвернеться від нас палаючий гнїв Бога нашого за сю річ. 
Тодї взялись за сю справу Йонатан Асаїленко й Яхзія Тиквенко, а Мешуллам та левіт Шавтай були їм помічниками. 
І зробили так повернувші з полону: Віддїлено до сього сьвященника Ездру, й голов у поколїннях, із кожного їх поколїння, а всї вони названі по іменню. І засїли вони, щоб розбірати се дїло, першого дня десятого місяця. 
І покінчили вони дослїд про всїх чоловіків, що побрали чужороднїх жінок, до першого дня першого місяця. 
І знайшлись із сьвященницьких синів побравших жінок чужоплеміннїх — із синів Ісуса Йоседекенка й його братів: Маасея, Елїезер, Ярив та Гедалїя; 
І дали вони руки свої на те, що відправлять жінок своїх, та що за свою провину мають принести барана в жертву; 
І з синів Іммерових: Хананїй та Зевадія; 
І з синів Харимових: Маасея, Елїя, Шемаїя, Ехиїл та Уззія; 
І з синів Пашхурових: Еліоєнай, Маасея, Ісмаїл, Натанаїл, Йозавад, та Еласа; 
А з левітів: Йозавад, Шимей та Келаїя (він же Клита), Патахія, Юда та Елїезер; 
А з сьпівцїв: Елїяшив; а з воротарів: Шаллум, Телем та Урій; 
А з (прочих) Ізрайлитян — із синів Парошових: Рамаїя, Іззія, Малхія, Міямин, Елеазар, Малхія та Беннїя; 
І з синів Еламових: Маттанїя, Захарія, Ехіел, Авдій, Іремот та Елїя; 
І з синів Заттуних: Елїоєнай, Елїяшив, Маттанїя, Іремот, Завад та Азиса; 
І з синів Бевайових: Йоханан, Хананїя, Забвай та Атлай; 
І з синів Ванїйових: Мешуллам, Маллух, Адая, Яшув, Шеал та Ерамот; 
І з синів Пахат-Моавових: Адна, Хелал, Венаїя, Маасея, Маттанїя, Веселиїл, Биннуй та Манассія; 
І з синів Харимових: Елїезер, Ішшія, Малхія, Шемаїя, Симеон, 
Бенямин, Маллух, Шемарія; 
І з синів Хашумових: Матнай, Матата, Завад, Елифелет, Еремай, Манассія та Шимей; 
І з синів Банїйових: Маадай, Амрам та Уєл, 
Бенаїя, Бидая, Келугій, 
Банея, Меремот, Елїяшив, 
Маттанїя, Матнай, Яасай, 
Ваній, Биннуй, Шимей, 
Шелемія, Натан, Адаїя, 
Махнаддай, Шашай, Шарай, 
Азарієл, Шелеміягу, Шемарія, 
Шаллум, Амарія та Йосиф; 
І з синів Небових: Еїел, Маттатія, Завад, Зевина, Яддай, Йоель та Бенаїя. 
Усї цї взяли собі жінок чужоплеміннїх, і декотрі з сих жінок породили їм дїтей.