1 Паралипоменон. 11. І зібрались усї Ізрайлитяне до Давида в Гебронї й промовили: Оце ми кість твоя й тїло твоє; І вчора й позавчора, коли ще Саул був царем, ти виводив Ізраїля в поле й приводив до дому, й Господь Бог сказав тобі: Ти будеш пасти народ мій Ізраїля, й будеш князем над народом моїм Ізраїлем. І прийшли всї старшини Ізрайлеві до царя в Геброн, і постановив з ними Давид умову в Гебронї перед лицем Господнїм, і помазали вони Давида царем над Ізраїлем, по Господньому слову (переказаному) через Самуїла. І пійшов Давид і ввесь Ізраїль у Ерусалим, се б то в Евус, бо там були Евусії осадниками тої сторони. І сказали осадники Евуса Давидові: Не доступиш ти сюди! Але Давид узяв таки твердиню Сион: — се місто Давидове. І сказав Давид: Хто поперед усїх розібє Евусіїв, той буде головою й гетьманом. І ввійшов поперед усїх Йоаб, син Саруїн, і став головою. Давид жив у тій твердинї, тим то й назвали її Давидовим містом. І забудував він місто навкруги, починаючи від долини Милло, й всї примежні місця, а Йоаб поновив остальне місто. І вбивавсь Давид в силу все більше та більше, й Господь Саваот був із ним. Оце головні силачі в Давида, що сильно встоювали за ним в його царстві, вкупі з усїм Ізраїлем, щоб поставити його царем, по слову Господньому, над Ізраїлем; І отсе лїк лицарів, що були в Давида: Езваал, Ахаманин син, головний між трийцятьма; він підняв свій спис на триста чоловіка й повбивав їх в одну міть. По йому Елеазар, син Дода Ахового, з трьох лицарів; Він був із Давидом в Фасдамимі, куди Филистії зібрались були на війну. Там частка поля була засїяна ячменем, а народ втїкав від Филистіїв; Але вони стали серед поля, стерегти його й розбили Филистіїв. І дав Господь велику побіду. Троє цїх силачів із трийцятьох передових прийшли на скелю ʼд Давидові до печери Одоламської, як Филистійський табір розложився був в долинї Рафаїмів. Давид був тодї в утвердженому місцї, а Филистійська залога стояла в Бетлеємі. І схотїлось Давидові дуже пити, й каже він: Хто дав би менї пити води з Бетлеємської криницї, що коло воріт? Тодї цї троє прорвались кріз Филистійський стан і черпнули води з Бетлеємської криницї, що коло воріт, і взяли й принесли Давидові. Але Давид не схотїв її пити й вилив її в жертву на славу Господеві; І сказав: Борони мене, Боже, щоб я це зробив! Чи стану ж я пити кров цїх сьмільчаків, що важили життєм своїм. Бо з небезпечністю власного життя вони це принесли. Та й не схотїв її пити. От що вчинили отті три невміраки! І Абесса, брат Йоабів, був найвизначнїйший між трьома. Він убив своїм списом триста чоловіка, й був славним між тими трьома. Між сими трьома був він знатнїйший і був їх отаманом; але тим трьом не був рівня. Банея, син Йодая, чоловіка сьмілового, великий дїлами, з Казеїла: він побив двох синів Ариїла, з Моабу; раз, як упав снїг, убив він лева, зійшовши в яму; Він же вбив Египтїя, чоловіка на пять локот ростом; в Египтїя був у руцї спис, як навій ткацький, а він приступив до його з палицею, й, вирвавши спис з руки в Египтїя, вбив його таки його списом. От що чинив Банея Йодаєнко; й був він славний між тими трьома невміраками. Між трийцятьма був він у почестї, але тим трьом не був рівня; його поставив Давид найблизшим виконувателем своїх приказів. А значнїйші зміж воїнів: Асаїл, брат Йоабів, Елханан Доденко з Бетлеєму; Самма з Хороду; Херец із Палту; Іра Ікешенко з Текої; Ебіезер із Анатоа; Сивхай з Хушату; Ілай із Ахоху; Магарай з Нетофу; Хелед Бааненко з Нетофу; Іттай Рибаєнко з Гиви Беняминової; Банея з Пирату: Хурай з Нагале-Гаашу; Абієл з Арби; Азмавет із Бархуму; Еліахба з Саалбону; Сини Гашема з Гизонита: Йонатан, син Шаге, Гарарій; Ахіям Сараренко з Гарару: Елифал, Урин син; Хефер з Махери; Ахія з Пелону; Гезро, Кармелїй; Наарай-Езбієнко; Йоїл, Натанів брат; Мивхар, син Гагріїв; Зелек Аммонїй; Нахарай з Бероту, зброєноша Йоабів Саруєнків; Іра з Ітрі; Гареб із Ітрі; Урія Гетїй; Завад, син Алхаїв; Адина, син Шизин, Рубенїй, голова в Рубенїїв; і під ним було трийцять; Ханаан, син Маахин, Иосафат Митнинїй; Уззія з Астероту; Шама та Еієл, сини Хотама з Ароеру; Едіаєл, Шимріїв син, та Йоха, його брат, із Тизії; Елїєл з Махавима, і Ерибай та Йошабія, сини Елнаамові, та Ітма Моабій; Елїєл, Обед та Ясієл з Мозабії.