2
1 Чому лютують народи,
і замишляють марну справу?
2 Царі земні виступають,
а володарі радяться між собою,
проти ГОСПОДА та проти Помазаника Його,*Слово «Помазаник» те саме, що й слово «Месія» або «Христос» кажучи:
3 «Розірвімо їхні пута,
і відкиньмо від себе кайдани їхні.»
4 Той, хто сидить на небі, буде сміятися.
Господь†Слово, що перекладається як «Господь», є «Адонай». виставить їх на посміховисько.
5 Тоді Він заговорить до них у гніві Своєму
і налякає їх у Своїй люті:
6 «Та Я поставив Царя Мого на святому Моєму пагорбі Сіоні.»
7 Я розповім про постанову:
ГОСПОДЬ сказав Мені: «Ти Мій Син.
Сьогодні Я став Твоїм Отцем.
8 Проси у Мене, і Я дам народи в спадщину Тобі,
крайні кінці землі на володіння Тобі.
9 Залізним жезлом розтрощиш Ти їх.
Ти розібʼєш їх на шматки, як посудину гончара.»
10 Тож будьте мудрі, царі!
Навчіться, судді земні!
11 Служіть ГОСПОДЕВІ зі страхом
і радійте з трепетом.
12 Віддайте щиру шану Синові,‡або, Цілуйте Сина щоб Він не розгнівався, і ви не загинули в дорозі,
бо гнів Його незабаром запалає.
Блаженні всі ті, хто знайде притулок у Ньому.