1 Павло, Сильван і Тимофій, до зібрання Солунян у Бозі, Отці нашім, і Господі Ісусі Христі: 2 Благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа.

3 Ми завжди повинні дякувати Богові за вас, брати,*Слово «брати» тут і в тих випадках, коли дозволяє контекст, також можна правильно перекласти як «брати і сестри» або «рідні брати і сестри». як це доречно, бо віра ваша дуже зростає, і любов кожного із вас один до одного примножується, 4 так що ми самі хвалимося вами в Божих зборах за вашу витривалість і віру в усіх ваших гоніннях та в стражданнях, які ви переносите. 5 Це очевидний знак праведного Божого суду, щоб ви були визнані гідними Божого Царства, за яке ви також страждаєте. 6 Бо праведне діло в Бога — відплачувати кривдою тим, хто кривдить вас, 7 і дати полегшення вам, що страждаєте з нами, коли Господь Ісус зʼявиться з неба зі Своїми могутніми ангелами в палаючому вогні, 8 караючи тих, хто не знає Бога, і тих, хто не слухається Доброї Новини нашого Господа Ісуса, 9 які заплатять кару: вічне знищення від Господнього лиця і від слави Його могутності, 10 коли Він прийде того дня, щоб бути прославленим у Своїх святих і звеличеним між усіма тими, що увірували, бо ви повірили нашому свідченню.

11 З цією метою ми також завжди молимося за вас, щоб наш Бог вважав вас гідними вашого покликання і здійснив кожне бажання добра і діла віри з силою, 12 щоб імʼя Господа нашого Ісуса†TR додає «Христа» прославилось у вас, а ви в Ньому, за благодаттю Бога нашого і Господа Ісуса Христа.